Дії у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру

Сильний вітер (смерч, шквал).

Сильний вітер — це рух повітря відносно земної поверхні зі швидкістю або горизонтальною складовою швидкості понад 25 м/с.

Смерч — сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи чобота і має майже вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині. Обертальна швидкість (проти годинної стрілки) — до 100 м/с, швидкість руху — 35—60 км/г.

Шквал — короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напрямку.

Сильні вітри, шквали та смерчі — стихійне лихо, яке може статися будь-якої пори року. Вони відносяться до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше за все вдається оголосити штормове попередження.

Небезпека від факторів сильних вітрів, шквалів і смерчів:

Ø  травмування, а інколи й загибель людей;

Ø  руйнування інженерних споруд і систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо верхніх поверхів та дахів;

Ø  перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев і утворення завалів;

Ø  знищення садів і посівів на полях.

Сильні вітри зазвичай супроводжуються зливами, що призводить до затоплення місцевості.

Дії у можливій зоні стихійного лиха

У разі загрози стихійного лиха та отриманні штормового попередження уважно вислухати інформацію по місцевих каналах телебачення і радіо про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру) і рекомендації щодо порядку дій.

Без нагальної потреби не займати телефонну лінію, щоб можна було зателефонувати до вас.

Зберігати спокій, попередити сусідів, надати допомогу інвалідам, дітям і людям похилого віку.

При значній загрозі для життя можлива евакуація з небезпечної території. Підготувати документи, одяг і зібрати найбільш необхідні й цінні речі, запас продуктів харчування на кілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

Вимкнути всі прилади з електромережі, перекрити газові крани, загасити вогонь у грубках.

Прибрати або закріпити речі, господарське майно, що може пошкодити вітер, на дворі та балконі, обрізати сухі дерева, що можуть завдати шкоди житлу. Поставити автомобіль у гараж.

Приготувати до небезпеки будинок і речі домашнього вжитку. Щільно зачинити вікна, двері, горищні люки й вентиляційні отвори. Віконне скло, якщо є змога, захистити віконницями або щитами. Покласти в будинку на підлогу речі, що можуть впасти й спричинити травми. Не ставити ліжка або стільці, якими часто користуєтеся, біля вікна з великими шибками.

Отримавши штормове попередження, не відправляти дітей до школи, дитячого садочка або на прогулянку. Щоб попередити паніку й травматизм, навчити дітей діям під час стихійного лиха. Контролювати їхнє перебування і заняття.

За потреби або можливості перейти у більш стійку капітальну будівлю, сховатися в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

Ураган (буря, гроза, злива, блискавка)

Ураган — це вітер великої руйнівної сили й значної тривалості, швидкістю 33 м/с і більше.

Гроза — це атмосферне явище, пов’язане з розвитком потужних купчасто-дощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами й земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом.

Злива — короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності.

У разі штормового попередження провести запобіжні роботи: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна й вітрини оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері й вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.

Вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд перевести людей у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах цивільної оборони (ЦО).

Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, газовими лампами, свічками. Запастися водою на 2—3 доби. Підготувати похідні плитки, газові плити, примуси. Запастися продуктами харчування і медикаментами, особливо перев’язочними матеріалами. Радіоприймачі й телевізори тримати постійно ввімкненими.

Перебуваючи у будинку, стерегтися поранень осколками скла, що розлітаються. Для цього відійти від вікон і встати впритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків.

Не виходити на вулицю одразу після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.

Заборонено перебувати на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.

Пам’ятати, що частіше за все люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.

Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі.

Перебувати у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.

Стерегтися розірваних електропроводів, які можуть бути під напругою.

Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Уникати ситуацій, під час яких збільшується імовірність ураження блискавкою: не ховатися під деревами, які стоять окремо; не підходити до ліній електропередач тощо.

Не піддаватися паніці. Діяти грамотно й свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

Блискавка — це гігантський електричний розряд, що виникає внаслідок електризації атмосфери під час грози.

Правила поведінки, щоб запобігти зіткненню людини з грозовим розрядом

Якщо гроза застигла вас на вулиці, у полі, у лісі, на річці:

v  не ховатися в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, а також серед острівців дерев;

v  затаїтись в якомусь заглибленні;

v  не скупчуватися в укритті по двоє чи троє, а ховатися поодинці;

v  бігти до сховища нешвидко й злегка пригнувшись, а не випростано у весь зріст;

v  у сховищі ноги тримати вкупі — це звузить площу можливого ураження розрядом;

v  позбавитись усіх металевих предметів, які є на вас чи при вас. Лопати, сокири, ножі, браслети, годинники покласти в захищеному місці далі від себе;

v  не лягати на землю, щоб не збільшувати площу ураження розрядом. Сидіти, злегка нагнувши голову, щоб вона не вивищувалася над предметами;

v  якщо відчули у схованці, що предмети навколо вас або частина споруд наче дзижчать чи якось відлунюють, негайно поміняти схованку. Також перейти в інше місце, якщо волосся на голові мовби ворушиться або здиблюється;

v  довгі, особливо металеві предмети, як-от вудочки, граблі, вили, покласти подалі від себе й перечекати негоду;

v  не торкатися металевих споруд і залізних електроопор, опор мостів, дротяних огорож і подібних об’єктів з металу;

v  припинити прогулянку на велосипеді, поставити його подалі від себе, бажано не до високого дерева й не до металевого стовпа чи паркану;

v  не купатися та не плавати на човні;

v  вимкнути в приміщенні всі електроприлади;

v  не користуватися мобільним телефоном, але якщо потрібно викликати швидку допомогу чи пожежну бригаду, зробити це одразу після чергового грозового розряду, використавши невеличку паузу до наступного.

2.3. Землетрус, обвал будівлі

У разі землетрусу та обвалу будівлі діяти за такими правилами:

• покликати на допомогу. Якщо хтось відгукнувся, повідомити про місце перебування і що сталося;
• спокійно чекати, поки розберуть завал;
• якщо ніхто не чує, спробувати звільнити руки й ноги.
• визначити, якими предметами завалено. Якщо вони не надто важкі, обережно розбирати завал. Намагатися не зачепити те, на чому все тримається;
• якщо не видно, чим завалено, або предмети, які на вас упали, дуже важкі, кликати на допомогу протягом кількох годин;
• якщо ніхто не чує, знову спробувати розібрати завал;
• звільнившись, оглянути себе. За потреби, надати собі першу допомогу: зупинити кровотечу, зафіксувати зламану кінцівку;
• якщо не зможете вибратися з будинку, сповістити про себе: мобільним телефоном, стукати по трубах опалення, голосно кликати на допомогу;
• намагатися уникнути переохолодження: постелити щось на підлогу, лягти на бік, підклавши під себе руку, коліна підтягнути до грудей.

2.4. Лісові пожежі

Лісові пожежі виникають через необережність: негашене вогнище, недопалки, патронні пижі, що впали в суху траву після пострілу тощо, рідше — у результаті удару блискавки в сухе дерево. Найбільш пожежонебезпечні ліси в середині і наприкінці весни — на початку літа.

У суху пору року й в пожежонебезпечних місцях бути особливо обережним під час поводження з вогнем:

ü      очищати місце, призначене для вогнища, від сухої трави, листя, гілля та іншого лісового сміття;

ü    не розкладати вогнище поблизу звисаючих крон дерев, у хвойних молодняках, серед сухого очерету, на торфовиськах тощо;

ü не залишати вогнище без нагляду; не залишати місць відпочинку, не впевнившись, що вогнище загашене.

При розпалюванні вогнища подбати, щоб із підвітряного боку від багаття, тобто там, куди летять іскри, розташовувалась водойма, велика калюжа або відкрита місцевість.

При штормовому вітрі бажано з навітряної сторони захистити вогнище стійкою спорудою з жердин, вбитих у землю і вкритих плитами дерну.

Заборонено підпалювати ліс із метою подати сигнал порятунку.

У суху пору року біля багаття залишати чергового.

Невеликі займання, які виникли, наприклад, у результаті викиду з вогнища жаринок, негайно гасити, заливаючи водою, засипаючи піском, землею, покриваючи брезентом, затоптуючи взуттям, збиваючи мокрими ганчірками, віниками, в крайньому випадку — одягом. Бити краще збоку, за напрямком вогню, з невеликим притисканням після удару.

Ознаками наближення фронту лісової пожежі можуть бути: стійкий запах згарища, туманоподібний дим, який стелиться над лісом, неспокійна поведінка тварин, птахів, комах та їхня міграція в одну сторону, нічний переліт і гучні крики птахів, нічна заграва в одній з точок горизонту, яка поступово розширюється в сторони, відблиски світла на низьких хмарах і подібні явища.

При виявленні пожежі не впадати у паніку, не метушитись.

Проаналізувати обстановку, визначити шлях евакуації, для чого піднятися на підвищену точку місцевості або залізти на високе дерево й уважно роздивитися навкруги. Звертати увагу на погоду, особливо на напрямок і силу вітру, на розташовані поблизу ріки, озера, болота з відкритою водою, високі голі скелі, галявини та інші відкриті місця. З’ясувати межі пожежі, напрямок і приблизну швидкість її розповсюдження.

Ховатись від пожежі слід на голих островах і мілинах, розташованих серед великих озер, на оголених ділянках боліт, на скелястих вершинах хребтів вище рівня лісу.

Втікати від пожежі в навітряну сторону, тобто йти на вітер.